Народні пісні

Ой чорна я си, чорна,
Чорнява, як циганка,
чом си полюбила (2)
Чорнявого Іванка.

Іванко та Іванко
Сорочка-вишиванка,
Високий та стрункий (2)
Ще й на бороді ямка.

Марусе ти  Марусе
Люблю я твою вроду,
Люблю дивитися, (2)
Як ти ідеш по воду.

(Проіграш)

Як ти ідеш по воду,
Вертаєшся з водою,
Люблю дивитися, (2)
Марічко, за тобою.

На горі два дубочки,
Обидва зелененькі,
Ми такі паровані – (2)
Обоє чорнявенькі.

Ой, чого калина віти похилила –
Чи багато цвіту, чи тяжка роса?..
Ой, чого так рано мама посивіла?     |
А була у неї золота коса.            | (2)

Мамині дороги, мамині тривоги
Простелила доля у незнану даль.
За ворота вийде, стане край дороги,  |
В коси заплітає сивини печаль.       | (2)

Тихіше
Стелясться тумани долами-лугами,
Стеляться тумани на глибокі сни...
Гей, дорого дальня, поверни до мами, |
Буде в її косах менше сивини.        | (2)

Ой, чого калина віти 

Ой на горі білий камінь, ку, ку-ку,
Ой на горі білий камінь,
Верховинка сидить на нім.
Ку-ку-рі-ку, ку, ку, ку! Ку-ку!

Прийшов до ня верховинець, ку, ку-ку,
Прийшов до ня верховинець:
"Верховинко, дай ми вінець".
Ку-ку-рі-ку, ку, ку, ку! Ку-ку!

"Я би-м тобі вінець дала, ку, ку-ку,
Я би-м тобі вінець дала,
Якби зради не боялась".
Ку-ку-рі-ку, ку, ку, ку! Ку-ку!

"Ой не бійся зради тої, ку, ку-ку,
Ой не бійся зради тої,
Слухай, дівча, слова мої:
Ку-ку-рі-ку, ку, ку, ку! Ку-ку!

Йди до лісу зеленого, ку, ку-ку,
Йди до лісу зеленого,
Стрінеш хлопця молодого.
Ку-ку-рі-ку, ку, ку, ку! Ку-ку!

Поцілуй'го в біле личко, ку, ку-ку,
Поцілуй'го в біле личко,
Верховинко-чарівничко".
Ку-ку-рі-ку, ку, ку, ку! Ку-ку!

Цілу нічку цілувала, ку, ку-ку,
Цілу нічку цілувала,
Аж зозуля закувала:
Ку-ку-рі-ку, ку, ку, ку! Ку-ку!

Ішло Дівча Лучками
Лучками               | (3)

              | (3)
Несло Фартух з Грушками
Грушками              | (3)
Здибав Її/Єї Парубок
Парубок               | (3)
Віддай Дівча заробок
Заробок               | (3)
Кого люблю трушечку
Трушечку              | (3)
Тому я дам Грушечку
Грушечку              | (3)
Кого люблю Сердушком
Сердушком             | (3)
Тому я дам з Фартушком
Фартушком             | (3)
                        
                          |        |                  

Якби мені сивий кінь,
           G
Я сідельце маю,
Am
Поїхав би за Дунай,
E7          Am
Там дівчину маю.

Приспів:
Dm      G7                  |
А я все дивлюся,            |
C                           |
Де моя Маруся,              |
Dm                          | (2)
А я все дивлюся,            |
E7          Am              |
Де ж ти моя Маруся.         |

Як приїхав за Дунай,
Як прийшов до хати,
Стара баба, старий дід,
Ще й дівка кирпата.

Приспів.

Як прийшов я в хату,
Дали мені сісти,
Поставили бараболі,
Не лупленої їсти.

Приспів.

А я тії бараболі,
По столі качаю,
На полиці паляниці,
Я до них моргаю.

Приспів.

Погасили каганець,
Полягали спати,
Я за тії паляниці,
Та й давай тікати.

Приспів.

Не попав у двері я,
А в стовп головою,
Отаке то приключилось,
Лишенько зі мною.

Приспів.

Як тікав я через тин,
Через перелази,
Били мене ціпом, ціпом,
аж чотири рази.

Мені сорочку мама вишивала
Неначе долю хрестиком вела
Щоб я лихих стежинок не шукала
І до людей привітною була
Виконуй доню – мама говорила
Життя закони, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді

Приспів (2):
А сорочка мамина біла-біла
А сорочка мамина серцю мила
А сорочка мамина зігріває
Я її до серденька пригортаю

Літа неначе птахи пролітали
Матусі коси дивом зацвіли
І я сорочку білу вишиваю
Як вишивала матінка мені
Виконуй доню – мама говорила
Життя закони, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді

Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Я чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І тебе зчарувала?

Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами, -
Ти у мене єдиний
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода -
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.

Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшлов в мої мрії.

Приспів

Якби я мала крила орлині,
Якби я вміла літати,
Я б полетіла на Україну       |
Свого милого шукати.          | (2)

Лечу я нічку, лечу я другу
Свого милого не бачу
Ой сяду-сяду в вишневім саду   |
Сяду та й гірко заплачу.       | (2)

Ой вийшла з хати старенька мати
Вийшла та й стала й питає:
"що то за пташка, що за пташина   |
В вишневім саду співає?"          | (2)

Ой то не пташка, то не пташина
В вишневім саду співає,
А то дівчина зарученая    |
Свого милого шукає.       

Ой у гаю, при Дунаю
Соловей щебече
Він свою всю пташину
До гніздечка кличе
Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Соловей щебече
Він свою всю пташину
До гніздечка кличе
Ой у гаю, при Дунаю
Там музика грає
Бас гуде, скрипка плаче
Милий мій гуляє
Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Там музика грає
Бас гуде, скрипка плаче
Милий мій гуляє
Ой у гаю, при Дунаю
Тужу самотою
Плачу, тужу, ще й ридаю
Милий за тобою
Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Соловей щебече
Він свою всю пташину
До гніздечка кличе
Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Там музика грає
Бас гуде, скрипка плаче
Милий мій гуляє

П'є моє коріння сік землі,
День стоїть на білому крилі,
Подих вітру схилює жита,
Пролітають стомлені літа...

Приспів:
З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти,
Без стремління човен не пливе,
Без коріння сохне все живе.

З нами линуть у теплі й добрі
Материнські очі голубі.
Чарівлива пісня живить нас
І сумління сповідає час.

Приспів:
Є в моїх   садах мале село,
Є криниця, чисте джерело,
А коли вертаюсь я з доріг,
Я цілую батьківський поріг

Ой хмелю ж мій, хмелю,
Хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимував,
Що й не розвивався?

Зимував я зиму,
Зимував я другу,
Зимував я в лузі на калині
Та й не розвивався.

Ой сину ж мій сину,
Сину молоденький,
Де ж ти сину нічку ночував
Що й не розвивався?

Ночував я нічку,
Ночував я другу,
Ночував я у вдовиці,
Що сватати буду.

Ой сину ж мій, сину,
Ти моя дитино
Не женися на тій удовиці,
Бо щастя не буде!

Бо вдовине серце,
Як осіннє сонце -
Воно світить, світить, та не гріє,
Все холодом віє.

А дівоче серце,
Як весняне сонце -
Ой хоч воно хмарнесеньке,
А все теплесеньке.

Життя пережити - не ліс перейти,
Є тяжкі дороги, є радісні дні.
Летить рік за роком, неначе птахи,    |
Ніколи не вернеш прожиті роки.        | (2)

Усе, що хотілось, все те не збулось,
А роки проходять - іще не жилось,
А роки летять, а роки летять,         |
Їх навіть на крилах не можна догнать. | (2)




Бажаєм вам щастя, бажаєм добра,
Бажаєм вам сонця, бажаєм тепла!
Хай доля всміхнеться від нині і вам,  |
Всій нашій родині і вашим діткам!     | (2)

Хай буде легкою дорога життя,
Від щастя співає душа молода
Живуть хай довічно батьки на землі,   |
Уклін посилають вам дочки й сини!     | (2)
Поділитись сторінкою: 

Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота — коло плота.
Питається сон дрімоти:
— А де будем ночувати?

— Де хатонька теплесенька,
Де дитина малесенька,—
Туди підем ночувати,
Дитиноньку колисати

Ой на кота та воркота,
На дитину та й 
дріімота,
Котик буде воркотати,
Дитинонька буде спати.
А в нас хата 
Теплесенька
А дитина малесенька
Ходи до нас 
Ночувати 
І дитину колисати 
Ходи до нас 3 р

 	
У кожного є це свято,
Приходить лиш раз у рік.
В цей день вітань багато,
В цей день життєвий лік.

Приспів:
День народження у тебе,
Не сумуй а веселись,
День народження  у тебе,
Та  гостям всім усміхнись.
День народження у тебе,
Друзі рідні знов зійшлись,
День народження у тебе,
Твої мрії щоб  збулись!

Чи сонечко,  чи негода,
Цей день завжди святий.
Все більш помітна врода,
І погляд твій ясний.

Приспів.

І ти в цей  день душевний
В славу божу помолись,
Щоб твій Ангел вірний, ревний,
Сам без тебе не лишивсь.

Приспів.

Вийшли козаки
Народна
Вийшли козаки коней напувать,
Стали козаки з дівками жартувать
Дівчино мила, чорная брова
Ти ж мене люба з розуму звела (2)
 
Дівчина мовить, підвела брову
Ви мої козаки-сміливі у бою
Тільки одного я козака люблю
Тільки за нього заміж я піду (2)
 
Що ж тоді робити хлопцям-молодцям
Смуток і образа їм не до лиця
Дівчино мила, чорная брова
Ти ж мене люба з розуму звела (2)
 
Ой мій друже, коню вороний
Ти ж мій товариш і учитель мій
Підскажи мій коню, що мені робить
Без тієй дівчини я не можу жить (2)

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,    |
А козак чує - серденько мре.     | (2)

Пісня та мила, пісня та люба
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились - тай розійшлися, |
Тепер зійшлися навіки знов.      | (2)

Ой очі, очі, очі дівочі...
Темні, як нічка, ясні як день
Ви ж мене, очі, плакать навчили, |
Де ж ви навчились зводить людей? | (2)

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,    |
А козак чує - серденько 

Де курна
 дорога вийшла за село,
А у журавки синє джерело.
П'є журавка воду — джерело без дна,
П'є журавка воду — воду п'є одна.

Йшла війна степами, та й до білих хат.
А у журавлихи двоє журавлят.
П'є журавка воду — крила підгорта
Журавель напитись та й не приліта.

Не здіймає крила журавель від ран.
Вже не закурличе, де трава бур'ян.
П'є журавка воду — а кругом дими.
На світанку встала вмилася слізьми.

Аж весною рано— зацвіли сади
А у журавлихи виросли сини.
П'є журавка воду — в косах сивина.
П'є журавка воду — воду п'є одна.Ц

Скільки б не співали,
А кінчати час,
Кращі побажання
Ви прийміть від нас.

Приспів:
І в Вас, і в нас |
Хай буде гаразд! |
Що б Ви, і ми    |
Щасливі були!    | (2)

Хай у всіх Вас буде -
В місті і в селі -
Радісно на серці,
Повно на столі!

Приспів.

Хай біда і горе
Обмина ваш дім,
Доброго здоров'я
Зичим Вам усім!

Приспів.





Прощавайте, друзі,
Вам низький поклін,
Щастя Вам бажаєм
Всі ми, як один!

Порізала пальчик, та й болить,
Зелений листочок не гоїть,
Зелений листочок не гоїть, не гоїть.
Милий поцілує,  загоїть,загоїться

Ой, що то за хлопець, як зветься
Він до мене гарно сміється,
Я б його любила душею, душею,
Якби він  назвав ня своєю,своєю 

Ой що то за хлопець, як ружа,
Я би його взяла за мужа,
Я б йому робити не дала, не дала,
Лиж би для красоньки тримала.тримала 

Ой, що то за хлопець, хто знає
Що він так до мене махає
Я би йому серце віддала, віддала
Занім цілу правду сказала
Я би йому серце віддала, віддала
Занім цілу правду сказала

Порізала пальчик, та й болить,
Зелений листочок не гоїть,
Зелений листочок не гоїть, не гоїть.
Милий поцілує,  загоїть,загоїться

Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжнобіла, -
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні любові
Він до неї промовляв:

Приспів:
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
Та що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумну пісню вигравав:

Біля озера у літню ніч
Ми були з тобою віч-на-віч,
Цілувались під зорями ми,
Били лебеді поруч крильми,
І несла понад світом луна,
І у мене кохана одна.
Хлюпотіла тихенько вода,
Що для нас і біда - не біда.

Приспів:
Цей сон, цей сон
Мені щоночі сниться.
Крізь сон, крізь сон
Вона мені сміється.
Цей сон, цей сон
Мене не покидає.
Любов, о сон,
Вона мене кохає.

Біля озера знову ідем,
Та у серці моїм тихий щем
Зірка в небі нічна дoгора,
Розставання приходить пора.
А благання моє: "Зупинись!"
Лебедята підняли у вись.
І бере нас розлука в полон,
А вночі ти приходиш, мій сон